Зміст
Фіолетова проза може бути доволі суб’єктивною. У той час як одна людина насолоджуватиметься стилем, насиченістю образами, інша засуджуватиме таке.
Фіолетова проза – це текст, який важко сприймати. Тут і довгі складні речення, надмірні емоції та різні кліше. Ця проза часто звучатиме дуже поетично. Також такий стиль письма називають квітчастим.
Вона може з’являтися місцями в тексті та порушувати хід оповіді, уповільнювати темп, відволікати та змусити читача відчувати нудьгу.
Тому, що фіолетова проза це більше про стиль, ніж про зміст.
Проте важливо пам’ятати, що насичені та складні описи це не завжди фіолетова проза. Цей термін стосується саме надмірного опису, який не доповнює текст і відволікає читачів.
Римський поет Горацій у своїй праці «Ars Poetica» («Мистецтво поезії») ввів термін «фіолетова проза». Барвник такого кольору в ті часу був дорогим. Тільки заможні могли собі дозволити. Деякі люди намагалися прикрасити свій дешевий одяг фіолетовими вкрапленнями. А таке Горацій вважав вдалим порівнянням для таких випадків.
1) Драматичний тон.
Мета — викликати реакцію у читача. Така проза може перебільшувати серйозність чи важливість ситуації.
2) Складні описи
Іноді найкращий опис є доволі скупим. А у фіолетовій прозі він надто детальний, довгий, забагато складних слів та словосполучень.
3) Забагато художніх засобів
Метафори, порівняння, гіпербола, персоніфікацій тощо — це все художні засоби, які мають місце в прозі. Але не варто перетинати межу і використовувати надто багато цього на квадратний метр тексту.
4) Складні речення
Довгі речення — це добре. Але надмірне їх використання уже не дуже хороша практика. Та й саме речення через свою довжину може стати заплутаним.
5) Безліч прикметників та прислівників
Тут йдеться саме про кількість. Фіолетова проза містить їх ну дуже багато.
6) Брак змісту
Здається, ніби фіолетова проза передає більше інформації, ніж це є насправді.
Використовувати прикметники та прислівники добре і треба, але надмірна кількість буде тільки відволікати.
Що робити?
Перегляньте ваш текст та проаналізуйте, чи потрібний кожен з написаних вами прикметників чи прислівників. Замість «зелена трава» можна просто написати «трава». Вказати колір варто, якщо це щось незвичне.
Також замість використання конструкцій «прикметник + іменник» можна пошукати більш відповідний іменник. Наприклад, «дрібний дощ» можна замінити на «мряка». Також «прислівник + дієслово» можна замінити іншим дієсловом. «Вона голосно говорила» перетвориться у «Вона кричала».
При визначенні поняття фіолетова проза завжди згадують довгі реченні.
Що робити?
Надто довгі речення можна розділити на менші.
Іноді при описі емоцій автор може ледь не двадцятьма різними способами описати їх. Так, багато чого залежить від жанру. Але краще уникати цього. Читач і так зрозуміє персонажа. Йому не потрібно підряд кілька разів нагадувати, що герой розгніваний чи щасливий.
Що робити?
Подумайте, чи відповідає масштаб подій реакції персонажів. Що насправді важливо в цій сцені?
Буває, що ви читаєте текст і як би не старалися вловити повністю контекст ситуації, це стає складно. Багато чого залишається незрозумілим. Немає ясності.
Що робити?
Радимо редагувати ваші рукописи, коли уже пройшло трохи часу. Тоді ви свіжим поглядом зможете пробігтися текстом, побачити незрозумілі моменти та виправити їх.
Бежева проза — протилежність фіолетовій прозі. Текст граматично правильно та обгрунтований, але прісний та немає індивідуальності.
Блакитна проза — описи еротичного характеру. Але описи до такої міри, що їх вважають вульгарними.
