Зміст
Профіль персонажа — це аркуш паперу або документ, який містить усю відповідну інформацію про вашого персонажа, від його зовнішнього вигляду до його мотивацій і походження.
Хто ця людина в двох словах? І яку роль відіграє у загальній історії?
Це лише два важливих питання, на які профілі персонажів заохочують вас відповісти. Перш ніж почати писати свою першу чернетку, було б гарною ідеєю створити профілі ваших персонажів.
«Коли був молодшим, я не думав, що мені потрібні профілі персонажів чи ескізи.
Відверто кажучи, записувати біографію кожного персонажа здавалося безглуздим, оскільки, ну, інформація вже була збережена в моїй голові, тож навіщо мені турбуватися?
Але з часом особистості моїх героїв потроху виходили з-під контролю – їхня поведінка кардинально змінювалася, щоб відповідати сюжету, вони приймали нелогічні рішення, і якби у них не було різних імен, можна було легко поміняти одне на інше.
Тоді я вирішив нарешті спробувати створити профіль персонажа. І все змінилося.»
Профіль персонажа є неймовірно корисним інструментом з кількох причин:
Він служить точкою відліку на етапі складання.
Якщо ви не впевнені, як би ваш персонаж відреагував у певній ситуації, ви можете перевірити аркуш і переконатися, що його поведінка відповідає тому, ким він є як особистість.
Це дозволяє вам відстежувати бажання та потреби персонажа.
Це заохочує вас більш критично думати про особистість вашого персонажа.
Тому ви використовувати різні інструменти, щоб краще пізнати його (а отже, зробити його складнішим).
Це допоможе вам занотувати довідкову інформацію про персонажа.
Наприклад, вона може з’явитися лише пізніше в романі або в наступних книгах серії, але це додасть вам чудові можливості для повороту сюжету.
Більше того, профілі персонажів зазвичай створюють більш складних та з нюансами персонажів, і якщо є щось, до чого кожен автор повинен прагнути, то це реалістичний і багатогранний персонаж.
Дослідження показують, що люди можуть співпереживати вигаданому персонажу так само, як і реальній людині.
Що реалістичніші ваші персонажі, то вищі шанси, що читачі повністю зануряться у вашу історію та розвинуть емоційний зв’язок із вашим вигаданим акторським складом.
Перше, що вам слід знати, це те, що форма профілю вашого вигаданого персонажа залежить від вас. Деякі люди зосереджуються на зовнішньому вигляді та поведінці, тоді як інші віддають перевагу глибокому дослідженню своїх персонажів.
Деяким письменникам подобається створювати ескізи базових персонажів і починати писати якнайшвидше, тоді як інші можуть годинами ламати голови над характерами своїх персонажів і розвитком характеру.
Ви, напевно, вже маєте уявлення про те, як виглядає ваш персонаж, чи не так?
Запишіть це. І пам’ятайте, що фізичний опис також може включати манери вашого персонажа, типовий вираз обличчя, акцент або тон голосу.
Як ваш персонаж потрапив туди, де зараз? Які важливі події з минулого можуть вплинути на дії в історії?
Можливо, ваші читачі ніколи не дізнаються повну історію ваших персонажів, але це не означає, що ви не повинні цього робити.
Звичайно, не потрібно писати цілу біографію. Є деякі речі про ваших героїв, які можете усвідомити лише в процесі написання, і це нормально.
Ось де все стає справді веселим.
Зазвичай ви можете розпізнати чудову роботу над персонажем, коли читаєте сцену з кількома різними людьми, і можете зрозуміти, хто що говорить на основі їхніх реплік. У цих персонажів є чіткі характери, щоб їх легко відрізнити.
Наприклад, можете виписати сильні та слабкі сторони про них, пройти тест MBTI від їх імені, з’ясувати, чого саме вони бажають. Навіть можете помістити їх в різці ситуації, щоб зрозуміти, як би вони відреагували.
Рекомендуємо прочитати нашу статтю про створення багатогранного персонажа!
Кожен персонаж має розвиватися протягом роману, і дуже ефективний спосіб створити переконливу схему розвитку персонажа — це визначити мотивацію, страхи та приховані слабкості вашого персонажа.
Крім того, постарайтеся визначити, чого ваш персонаж хоче і що йому потрібно. У той час як перше спонукає їх до дії на початку історії, останнє є тим, що вони можуть не усвідомлювати те, що їм справді потрібно, і зрозуміти це аж пізніше.
